РЕЗУЛЬТАТИ

Відповіді

ЗАВДАННЯ №4

У хмарі тегів захований Альберт Ейнштейн – один з найвизначніших фізиків XX століття, лауреат Нобелівської премії 1921 року [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%95%D0%B9%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD].

У сучасній культурі формула Е=mc² є чи не найвідомішою з усіх фізичних формул, що обумовлюється її зв'язком з атомною зброєю. Це співвідношення показало, що у речовині закладені величезні (завдяки квадрату швидкості світла) запаси енергії, які можуть бути використані у енергетиці і військових технологіях. З моменту відкриття, формула стала однією з найвідоміших фізичних формул і є символом теорії відносності. Незважаючи на те, що історично формула була вперше запропонована не Альбертом Ейнштейном, зараз вона асоціюється виключно з його ім'ям. Крім того, з цією ж формулою асоціюється потужність атомної енергії [http://uk.wikipedia.org/wiki/E%3Dmc%C2%B2 - cite_note-okun2008-5, http://uk.wikipedia.org/wiki/E%3Dmc%C2%B2].

Особа Альберта Ейнштейна зробила відчутний вплив на популярну культуру. Широку популярність придбали фотографії Альберта Ейнштейна. Одна з найзнаменитіших була зроблена у 72-ий день народження фізика в 1952. Фотограф Артур Сасс попросив Ейнштейна посміхнутися для камери, на що той показав язик. Це зображення стало іконою сучасної популярної культури, представляючи портрет одночасно і генія, і життєрадісної живої людини..

Ейнштейн був пов’язаний із індійським вченим Шатьєндранатом Бозе. У 1924  Бозе  звернувся до Ейнштейна з проханням допомогти в публікації статті, в якій висував припущення про те, що кванти світла суттєво нерозрізнимі, а, отже, підкоряються іншій статистиці, ніж класичні частинки. Ейнштейн прийшов до висновку, що цю ж статистику можна використовувати також щодо атомів і молекул. У 1925 Ейнштейн опублікував статтю німецькою, в якій викладав модель Бозе, застосовну до систем тотожних часток з цілим спіном, званих бозонами. На підставі даної квантової статистики, відомої нині як статистика Бозе-Ейнштейна, двоє фізиків ще в середині 20-их років теоретично обґрунтували існування принципово нового агрегатного стану речовини – конденсату Бозе-Ейнштейна. Суть «конденсату» Бозе-Ейнштейна полягає в переході великого числа часток ідеального бозе-газу в стан з нульовим імпульсом при температурах, що наближаються до абсолютного нуля, коли довжина хвилі де Бройля теплового руху часток і середня відстань між цими частками зводяться до одного порядку [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82_%D0%95%D0%B9%D0%BD%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%B9%D0%BD].